You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Завантаження...

Дата: 06.03.2020

Позов разом із висновком експерта — це заощаджений час та ефективний інструмент побудови доказової бази.

Грамотно кваліфікована  судова експертиза дозволяє розглянути справу повно, всебічно та посилює позицію сторони. Проте, висновок експерта краще подати разом з позовом. На цьому наголошувалось під час семінару-практикуму «Економічна судова експертиза як доказ у податкових спорах», який пройшов у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

За словами директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Владислава Федоренко, потенціал судово-економічної експертизи в податкових спорах на сьогодні недостатньо використовується.

«Потенціал судово-економічної експертизи в податкових спорах на сьогоднішній день недостатньо використаний, тому цей захід є спробою налагодити діалог між податковими органами, судами, суб’єктами господарювання щодо того, як законно та ефективно використовувати інструментарій судової експертизи».

Нереальність здійснення господарської операції

Останнім часом склалася практика, коли в актах податкових перевірок платників податку на прибуток контролюючі органи, піддаючи сумніву реальність господарських операцій, фактично придбані товари кваліфікують як безоплатно отримані, що має наслідком «донарахування» доходів в бухгалтерському обліку таких платників.

Дана проблематика стала основою  для доповіді заступниці директора Департаменту податкових перевірок ГУ ДФС у м. Києві Олени Кравчук. За її словами, щоб визначити нереальність господарської операції, досліджується вся ланка постачання.

«Коли ми розглядаємо операцію по безтоварності, наприклад при отриманні будівельно-монтажних робіт, або отримання товару, у якого немає походження, досліджується вся ланка постачання, в першу чергу це документи.

Підставою для кожної операції в бухгалтерському обліку є певний документ, та коли ми не бачимо походження товару або неможливе здійснення робіт (наприклад, фірма з одним працюючим або відсутність основних фондів), тобто операція може бути задокументована на папері, але вона має ознаки нереальності (фіктивності) — у таких випадках, коли на фірму перераховується кошти, відбувається зменшення активів з метою уникнення втрат податку на прибуток. Тоді ця операція має ознаки фіктивності та, відповідно до П(С)БО 15, визначається як безоплатно отриманий дохід».

Зазначимо, що положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» П(С)БО 15 затверджений наказом Мінфіну від 29 листопада 1999 року № 290 та визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку, інформацію про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

За словами Олени Кравчук, зробити висновок про реальність здійснення господарської операції можна, тільки проаналізувавши всю господарську операцію.

«Проаналізувавши працівників, наявність основних фондів, протоколи допитів, тобто проаналізувавши всю господарську операцію, ми можемо зробити висновок на підставі наданих підприємством документів  про реальність здійснення господарської операції»

Та у платників податків виникає питання: як правильно та ефективно будувати стратегію доказової бази. Так, важливу роль при визначенні реальності господарської операції відграє саме судова експертиза.

Судова експертиза

Про судову експертизу розповів суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Валерій Кузьменко. За його словами, платник в судовому порядку має доводити реальність господарської операції.

«Якщо ми кажемо про реальність господарської операції, платник в судовому порядку має доводити реальність своєї господарської операції, що не зовсім відповідає положенням кодексу адміністративного судочинства. Але це реальність, яка сформована судовою практикою».

Суди під час встановлення факту реальності господарської операції з’ясовують рух активів, спеціальну податкову правосуб’єктність, встановлюють зв’язок між фактом придбання товарів та послуг та встановлюють господарську діяльність платника».

За словами Валерія Кузьменка, чим повніше буде підтверджена реальність господарської операції, тим простіше буде судді розглядати цей спір. Окремо він виділив висновок експерта, за його словами, основний спосіб, яким може опинитись висновок експерта у справі, — це коли учасник справи самостійно подав висновок експерта.

«Якщо ми кажемо про висновок експерта, то це один із визначених кодексом адміністративного судочинства засобів доказування разом с письмовими, речовими, електронними доказами та показаннями свідків.

Найосновніший спосіб, яким чином висновок експерта може опинитись у справі, — це коли сторона самостійно подає висновок експерта: коли ви готуєте позицію, ви підтверджуєте цю позицію доказом».

Також Валерій Кузьменко порадив подавати висновок експерта разом з позовом, бо інакше вам можуть відмовити у призначенні експертизи.

«Якщо ви подаєте висновок експерта разом із позовом, суд зобов’язаний буде цей доказ проаналізувати, а якщо ми ставимо питання призначення експертизи на підготовчому засіданні, вам можуть відмовити».

Суддя наголосив, що експерт, який робить експертний висновок за замовленням, і експерт, який робить висновок на підставі рішення суду, — це той самий експерт з тими самими правами та обов’язками.

Позов разом з висновком експерта — це заощаджений час

Лілія Тимощик, учений секретар Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, к. е. н., судовий експерт державної спеціалізованої установи, розповіла про класифікацію та об’єкти судово-економічної експертизи. Вона зазначила, що в Україні судовою експертизою займаються дві групи осіб: державні спеціалізовані установи та приватні судові експерти.

«Предметом судово-економічної експертизи є фінансово-господарські операції, які відображають стан і результати діяльності суб’єктів економічних відносин. Об’єктами дослідження є документи бухгалтерського податкового обліку і звітності».

Окремо вона підкреслила, що  судово-економічна експертиза є засобом використання спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку, економічного аналізу та фінансово-господарського контролю у процесі дослідження окремих, виявлених ревізією недоліків у діяльності підприємств, що перевіряються для документального обґрунтування позовних вимог, котрі подаються до слідчих або судових органів.

За її словами, судово-економічна експертиза поділяється на три підгрупи: дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів бухгалтерського податкового обліку і звітності та дослідження документів фінансово-кредитних операцій.

Також Лілія Тимощик наголосила, що висновок експерта, поданий разом з позовом, — це добрий крок, щоб прискорити розгляд справи.

«Це добрий крок, щоб прискорити судові процедури. Якщо ви тільки  подали позов до суду без висновку експерта, то, поки суддя призначить  експертизу, ще певний час ці документи  будуть надходити  до експерта, та ще  двадцять робочих днів експерт буде досліджувати ці документи. Потім ми пишемо клопотання, щоб надали всю справу, або інші документи, та для збору документів надається ще 45 днів, тобто це вже 3-4 місяці. А якщо ви подаєте висновок експерта разом з позовом, ви заощаджуєте час».

 

Джерело SUD UA